БАЙДИКИ, КІВ,
Байдики, ків, мн. Баклуши; употребл. только въ формѣ байдики бити — бить баклуши, баклушничать. Ном. № 10872. Тобі б тільки лежати та байдики бити. Левиц. І. 423.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 20.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БАЙДИКУВАННЯ, НЯ, →← БАЙДЕ!